Зі сторінок повоєнних мемуарів більшості німецьких та іноземних дипломатів міністр закордонних справ Гітлера Йоахім фон Ріббентроп постає людиною нерозумною, малоосвіченою, самовдоволеною, пихатою і зовсім не розуміється на політиці. Можливо, у житті він був не надто приємною людиною. Але для нас важливіше його зовнішньополітичні ідеї та їх еволюція, його конкретні дії, а також їхня ефективність, пов'язані з ним події, що мали глобальний характер та наслідки. У житті Ріббентроп можна простежити кілька трагедій. Трагедія радника вождя, на думку якого не прислухаються, але й не відпускають від себе. Трагедія талановитої, але слабовільної людини, яка не може наполягти на своїй, але не здатна відмовитися від своєї. Трагедія доброчесного буржуа, який зв'язався з революціонерами. Крапку в цих трагедіях поставив Нюрнберзький трибунал, який засудив міністра до страти.