У дусі творів Пола Боулза, Пола Теру та В. С. Найпола «Африканський берег» знаменує собою важливу нову частину жанру антиутопічної фантастики про подорожі. Родріго Рей Роза, відомий у сучасному літературному світі Гватемали та автор все більшої міжнародної репутації, представляє історію про відчуження, невпізнання та інтриги, що відбуваються в Танжері та навколо нього. Він плете подвійну розповідь про колумбійського туриста, який із задоволенням опинився в Марокко, і молодого пастуха, який мріє переїхати до Іспанії та про майбутні багатства». У центрі їхньої історії — сова, яку цінують і жадають. Автор звертається до тривоги, недовіри та потенціалу насильства, які характеризують кордон усіх кордонів: протоку, що розділяє Африку та Європу, де води Середземного моря та Атлантична зустріч. Його часто зауважуваний прозовий стиль, водночас багатий і скупий, надає його творам надзвичайної елегантності. Рей Роза створює потужну реальність у своєму уявному світі, і він підтримує напругу оповіді до нав’язливого завершення, піднімаючи малі та великі запитання, які залишаються в голові читача ще довго після останньої сторінки.