Цитомегаловірус. Лікарняний щоденник

після оплати (24/7)
(для всіх пристроїв)
(в т.ч. для Apple та Android)
Лікарняна палата - оманливий підступний кокон, який потроху перетворює весь зовнішній простір реальності - навіть коридор - на щось страшне.
«Цитомегаловірус» був опублікований у січні 1992 року, лише через кілька тижнів після смерті Ерве Гібера в лікарні, куди його доставили через спробу самогубства. Слова перемагають все! Його щоденник це підтверджує.» Babelio
«Здавалося б, це звичайний щоденник. Короткі записи, що велися з 17 вересня до 8 жовтня 1991 року. До одного болячка додається інша. Тіло стає ніби чужим. Перетворюється на об'єкт експерименту. Герой може засліпнути, але поки що його погляд ще все оглядає, фіксує, запам'ятовує. Пацієнт захоплений екстремальністю, зачарований невідомістю. Його хвилюють жорстокі, хвилюючі спогади, у тому числі і про Мішеля Фуко, який помер від тієї самої хвороби. Вишукана самоіронія. Ніжність. Кохання близьких, які визнають героя таким, яким йому подобається бути. Відмова від усього зайвого. Озлоблення. Гранична точність у всьому».
Характеристики
- ФІО Автора
- Эрве Гибер
- Мова
- Російська
- Перекладач
- Алексей Воинов
Відгуки
Вражаюча та глибока книга про боротьбу з невідомим
"Цитомегаловірус" - це не просто лікарняний щоденник, а справжній літературний витвір, який проникає в саму суть людського існування. Автор, Ерве Гібер, майстерно передає емоції та думки, які виникають у людини, що опинилася в лікарняній палаті. Його записи, хоч і короткі, наповнені глибиною і щирістю, які змушують читача замислитися над життям, смертю та відносинами з близькими. Книга вражає своєю відвертістю та самоіронією, що робить її ще більш близькою і зрозумілою. Описуючи свій стан, герой стає символом боротьби з хворобою, а його спогади про Мішеля Фуко додають додаткового контексту та глибини. Це твір, який залишає слід у душі, змушуючи переосмислити цінність життя та любові. Рекомендую всім, хто шукає щось справжнє і пронизливе.