Ця історія про художника, який відносить себе до тих, кого називають «ніки-негативними». Він гранично ізолювався від навколишньої дійсності і займається тільки тим, що пише на замовлення портрети людей, які вже покинули наш світ. Цим він заробляє собі життя. І забезпечує своє право жити у світі ілюзій та спогадів про ті дні, коли він був закоханий та щасливий. Нове замовлення, що надійшло йому, включає вимогу написати не портрет, а створити натюрморт з гранатами. Колись він дуже любив малювати такі композиції, що прославили бакинських художників. Виконуючи це замовлення, художник набуває нового друга і багато розмірковує про долю, силу року, сенс мистецтва та зумовленість несподіваних поворотів долі. Очевидно, що саме життя навчило його з суфійською мудрістю сприймати як власні втрати і придбання, удачі і провали, успіхи і поразки, так і все, що відбувається в цьому світі.