Три драматурги на першому з'їзді Спілки письменників дискутували на тему про те, якою ж має бути література в Радянському Союзі. Один із них не дожив до тридцять сьомого року, іншого того року розстріляли, а третій пережив усі ці катаклізми та помер на підмосковній дачі від інсульту. Для тих, хто добре знає радянську літературу, мабуть, хто були ці люди. Це Микола Погодін, який вигадав історію про те, що треба любити людину з рушницею і створила свою Ленініану. Це Віктор Кіршон – людина, якій опікувався сам нарком Ягода і який писав листи самому Сталіну. Всі вони в міру свого таланту та здібності служили літературі. А ще один із них зміг створити той образ звільненої жінки, яка застигла бронзовою пам'яткою у центрі Баку. І звали його Джафар Джаббарли. Він був наївним романтиком і тільки цим можна виправдати те, що він ризикнув виступити проти Кіршона в суперечці з Погодіним і говорити на з'їзді про те, якою має бути справжня література.