Начальство хоче, щоб країна мала національну ідею. Так справа хороша. Питання лише: яке? Одна вже була. «Самодержавство, православ'я, народність». Погано скінчилося. «Новий світ» начебто теж ніхто більше не будує. "Грабуй награбоване" - по суті правильно, але грубо. Натомість є великий міжнародний вибір. Світ великий. Національних ідей у ньому багато. Російська та єврейська. Американські та європейські — їх там, у Європі, як собак нерізаних. Ідеї, на яких стоїть Схід. Чи то імперія чи Коран. Все те, що лягло в основу благополучних суспільств. І Африки, що дрейфує від апартеїду до племінного звірства. Зрештою, те, що проросло на теренах колишнього СРСР. Від майдану до диктатури. Якою дорогою піде Росія, вирішувати тим, хто нею керує. Чим це скінчиться для країни та для них особисто — не лише їхня проблема. Розхльобувати доведеться всім. Але тут буде, як буде. Роль особистості історії в тому і полягає, щоб робити вибір. А правильний він буде чи як завжди побачимо…