2019 рік. Пройшло 102 роки з Великою Жовтневою соціалістичною революцією, вона ж більшовицький переворот. 39 років з того часу, коли, за Хрущовим, мав настати комунізм, замість якого була Московська Олімпіада та війна в Афганістані. 28 років із моменту розпаду Радянського Союзу. 60 років від народження автора. Настрій паршивий у всіх. Економіка у стагнації та готова до депресії. Чиновники, які відповідають за неї, відкритим текстом кажуть президентові, що підйому згідно з його указами не буде. Пенсійна реформа проведена, навіщо – Б-г звістка: бюджет у профіциті та скарбниця лопається від грошей, хоча країні їх не бачити як своїх вух. Силовики душать бізнес. Податки та збори зростають. Капітали біжать, але еміграція вільна. Поворот на Схід наводить Китай на місце Америки та Європи, але стратегія розвитку країни як сировинного придатку зберігається. Встали з колін, питання: в яку позицію? Вибори, протести, арешти та затримання протестувальників, протести проти арештів, затримань та вироків, які їм виносять, злилися воєдино. Демократична опозиція складає списки чисток, які проведе, якщо стане владою. Влада ні мукає ні телиться. Міста та села топить, ліси горять, крадуть усі, але зі сміттям розібратися не можуть. Науку та освіту не врятувати, але з релігією все гаразд. В Україні президент новий, у нас старий. Лише народ не розуміє свого щастя. Росія…