Необхідність цієї книги полягає в наступній міркуванні: любовна мова перебуває сьогодні на самоті. Промова ця, можливо, говориться тисячами суб'єктів (хто знає?), але її ніхто не підтримує; до неї немає справи навколишнім мовам: вони або ігнорують, або недооцінюють, або висміюють її, вона відрізана не лише від влади, а й від владних механізмів (науки, знання, мистецтва). Коли якийсь дискурс ось так, сам собою, дрейфує у бік неактуального, за межі будь-яких стадних інтересів, йому не залишається нічого іншого, як бути місцем, хай як завгодно обмеженим, якогось твердження. Це твердження і становить, загалом, сюжет книги, що починається тут.