Зараз про це мало хто пам'ятає, але ще якихось 30 років тому фантастику читали усі – від піонерів до пенсіонерів. І зовсім не тому, що автори звали до технічних вишів чи до зірок. Читачі завжди любили цікаві історії про звичайних людей у незвичайних обставинах. Микола Горнов, омський журналіст та письменник, – один із небагатьох, хто це пам'ятає. І досі не поділяє фантастики та літератури. Написані за останні п'ять років тексти, що склали його третю книгу, у сьогоднішньому розумінні важко назвати фантастикою. Скоріше це просто цікаві історії, в яких ми бачимо життя у всьому його фантастичному різноманітті. Він пише про те, що з нами відбувається сьогодні і цілком можливо відбудеться завтра. Якщо ми не спробуємо змінити своє життя, звичайно… «Туманна осінь, коли з'явився на світ майбутній геній фінансового ринку Ромка Березкін, видалася ще й напрочуд холодною, а у вересні відзначалися перші заморозки навіть у відносно південному Волгограді, куди на сьомому місяці важкої вагітності приїхала зі свого північного Усть-Кута мати Ромки – Світлана Березкіна. Знала б Світлана, що на підтримку волгоградської рідні їй розраховувати не має сенсу, може б і не рушала б з місця…»