Книга німецького філософа Едмунда Гуссерля «Картезіанські роздуми» включає до свого складу п'ять роздумів. У перших трьох роздумах конспективно, з деякими змінами та уточненнями, викладається зміст «Ідей чистої феноменології». Тільки в четвертому та п'ятому роздумах міститься цілком новий матеріал. У «Картезіанських роздумах» гуссерлівська трансцендентальна феноменологія постає у повному та закінченому вигляді. У такому ж вигляді вона викладена і в «Формальній та трансцендентальній логіці», але найбільш фундаментальні положення заключного етапу розвитку чистої феноменології найбільш детально та ретельно розроблені саме у «Картезіанських роздумах».