У віці 24 років я трохи не наклав на себе руки. У той час я жив на Ібіці, в дуже красивій віллі на тихому узбережжі острова. Зовсім поряд з віллою була скеля. Охоплений депресією, я підійшов до краю скелі і подивився на море. Я намагався знайти в собі сміливість стрибнути вниз. Я її не знайшов. Далі послідували ще три роки в депресії. Паніка, відчай, щоденна тяжка спроба піти в найближчий магазин і не втратити при цьому свідомість. Але я вижив. Мені вже давно за 40. Колись я був практично упевнений, що не доживу до 30. Проте я тут. Оточений коханими людьми. Я заробляю на життя тим, що ніколи раніше не міг представити в якості своєї роботи. Я проводжу дні за написанням книг. Я радий, що не убив себе, і досі намагаюся зрозуміти, чи можу я радити щось людям, коли ті переживають важкі часи.Увага! Інформація, що міститься в книзі, не може служити заміною консультації лікаря. Перед здійсненням будь-яких рекомендованих дій необхідно проконсультуватися з фахівцем.