За кілька кроків від мене, на вороному жеребці сидів вершник у чорному плащі, з насунутим на обличчя каптуром. Варто було йому підняти голову, як у очі кинувся довгий нерівний шрам, що перетинав правий бік обличчя, що тягнеться від скроні до самого підборіддя, і вигнуті в зневажливій усмішці губи. Так дивляться на дрібну комашку, роздумуючи, пограти з нею ще трохи або ж роздавити на місці. Лорд Карстен Роген. Чорний чаклун. Чудовисько. Господар Проклятого замку, розташованого на Похмурому перевалі. Безжальний вбивця, від імені якого тремтіли від страху навіть найсміливіші воїни. — Краще б мене розірвали ригли. — пробурмотіла я і знепритомніла.