Каморка у складі. Професор, заклавши руки за спину, стоїть перед кліткою. Поруч стоїть лікар. - М-да, Головане. — Безхвостий хто? — А, — відмахнувся професор, — А навіщо стільки корму? – професор кивнув у бік пакетів з імпортним кормом. – То це йому на три дні. Слухайте, слухайте. Починається! - Ілгідеп, ілгідеп, ілгідеп .... - Боже, Пилипе Пилиповичу, він каже - іргідеп. Він прочитав напис на пакеті з кормом, тільки праворуч ліворуч! не було. - Дивні якісь хом'ячки, з лисими головами. для історії То що скажете, професоре? — Генетичне зараження — він перероджується в людину. — А може, це оборотно, можливо, це перевертень. Інше цікаво: чому він читає та розмовляє? – Генетична пам'ять! Точно! Це ж світове відкриття! Повеземо його до Англії, Америки. Професор, ви автор ідеї, а я ваш асистент! - Так, в Англії ми отримаємо ... років двадцять, в'язниці, зрозуміло, за незаконні досліди з людськими стовбуровими клітинами. Тож в Америку ми не скоро потрапимо. Щоправда, можна почати з Америки – там ми отримаємо лише років п'ятнадцять. – А у нас? — Не дають у нас таких ліцензій. — То що ж робити? — Почекаємо поки що, а коли швидкість переродження сповільниться — заберемо його звідси. Дайте ж їжі, сволочі!