Професор потягнувся за келихом, випив сік і продовжив.– Але я не надто вірю у випадкові збіги, я продовжив перевірку розрахунків. Результат був постійним. Почав аналізувати щоденникові записи експедицій і натрапив на запис старовинної казки якуту, стійка якого нам потрапила поблизу Патомського кратера. Там було: «Місячна зозуля вирішила підкласти яйце в гніздо вогняного орла. Але дуже літає вогненний орел. Він наздогнав зозулю, збив і розірвав її на шматки. Не ходи до гнізда, помреш, однак. За гніздом наглядає і вогненна орлиця». І тут мене осяяло, пращури цього якуту сто років тому помітили, що метеоритів було не один, а два! Другий наздогнав перший і «розірвав його на шматки». — Щоб зіткнулися два метеорити? Не може бути! Це малоймовірно, - висловився Фандорін. - Ось бачите, Миколо Олександровичу, ви не математик і все ж таки, розумієте нікчемність ймовірності такої події. Але є простіше пояснення - Тунгуський метеорит був атакований з орбіти, торпедований або взятий на таран, і все для того, щоб «місячна зозуля» не долетіла до «Гнізда»! Ми з Фандоріним сиділи приголомшені. Отак загорнув цей Міклуха Маклай. Одна Нора зберігала незворушний спокій. – Ви думаєте, що один із «метеоритів» був інопланетного походження? – спитав Фандорін. – Ні, я думаю, що обидва! А в «гнізді» ворушиться ембріон «пташеня» «вогняного орла»! — Стривайте, заждіть. Якщо міркувати далі, то на орбіті Землі крутиться ще й «вогненна орлиця». Крім математичних розрахунків та гіпотези є тому ще хоч якісь підтвердження? – спитав Фандорін. – Ні. Але у лютому цього року поблизу міста Челябінськ у атмосфері на висоті 30 кілометрів вибухнув ще один метеорит. При цьому є кадри аматорської зйомки, де чітко видно, що перед вибухом метеорит щось наздогнало.