«Двоє юних роздовбань їдуть до Америки на заробітки за міжнародною студентською програмою. Це дуже привабливий твір… нормальний юнацький щоденник. Але радість, яка так і сяє на кожній його сторінці, забезпечується, звичайно, не лише авторською молодістю та надлишком гормонів: герою просто дуже смішно в Америці. Ситуації, в які вони з приятелем потрапляють, майже суцільно травматичні, люди, які їм зустрічаються, майже поголовно нещасні, у всіх якісь обсесії та фрустрації, але все тоне в атмосфері добродушності, абсолютно неможливої в нинішній Росії. Всі тільки й роблять, що прощають один одному дива та дурниці. Милий повсякденний американський абсурд ґрунтується на надлишку взаємної поваги та поступливості – водій нічного автобуса хохмить у мікрофон, господар кафе безперервно трунить над собою, бійки гасяться у зародку, образи розсмоктуються. Чи така Америка насправді - неважливо (для самої себе вже звичайно не така). Але для людини, яка прибула сюди з російської атмосфери, вона справді свято – не фінансове і не товарне, як було раніше, а емоційне». Дмитро Биков