«Юнак і дівчина, щойно переступивши пубертатний вік, покохали один одного. На дівчині це відповідним чином далося взнаки – вона понесла і народила дитину-дауну. Закохані з жахом – психічна травма, істерика, розбрат. Від дитини вони відмовляються - ніхто не згоден жертвувати своєю молодою, нічим не примітною, але єдиним життям заради безнадійно хворого сина. В результаті батьки юнака беруть онука-дауна на виховання. …Головне ж, що відбувається і захоплює читача в книзі, - процес олюднення головного героя через спілкування з примхливою, образливою, неповноцінною і, загалом, нелюдською (але при цьому все-таки рідною) істотою Ванею. І Ваня при цьому теж олюднюється. Олюднюється, не змінюючись, - метаморфозу зазнає не персонаж, а ставлення до нього читача, в свідомості якого автор виробляє виразний зрушення. …Роман сильний. Дуже сильний». Крусанов