Коли від Томки пішов чоловік, вона не плакала. Пішов і слава богу! Томка всім йому пожертвувала, а він не цінував, тільки користувався. Іншу собі знайшов. Мабуть, така ж пиятика, зловтішно думала Томка, збираючи чоловікові речі. А в серці гострою тріскою встромилася образа і ворочалася там, кровоточила, не гоїлася: від неї, господарської, господарської, турботливої, пішов чоловік. І не просто пішов, а до якогось пиятика. До товариша по чарці.