Вона правила Великобританією 64 роки, які увійшли до історії як Вікторіанська епоха. Її називали «найбільшою жінкою всіх часів». Але й просте жіноче щастя не оминуло королеву. Рідкісний випадок: королівський шлюб не був шлюбом за розрахунком - вона любила сама і була кохана. Найромантичнішому любовному роману далеко до «великого і вічного кохання Вікторії та Альберта». Її стосунки з чоловіком стали взірцем щасливого сімейного життя. Після смерті чоловіка вона майже 40 років не знімала жалоби, але заповідала поховати себе неодмінно в білому. Їй хотілося, щоб на усипальниці вони з Альбертом були одного віку - тоді все виглядало б так, ніби вони померли в один день... «Я оплакую стару, по-материнськи дбайливу королеву середнього класу, під чиєю просторою, потворною шаллю з шотландки грілася вся нація і чиє правління було таким затишним і благотворним», - сказав про Вікторію письменник Генрі Джеймс. Краще, мабуть, і не скажеш…