Жан-Мішель Генасія — нове ім'я в європейській прозі, автор роману «Клуб невиправних оптимістів». Французькі критики назвали його книгу великою, а французькі ліцеїсти вручили автору Гонкурівську премію. Герою роману дванадцять років. Це Париж початку шістдесятих. І це горезвісний перехідний вік, коли все: школа, спілкування з батьками і взагалі життя дається важко. Мішель Маріні нічим не відрізняється від однолітків, крім захоплення фотографією та самозабутньої любові до читання. А ще має таємний притулок — це задня кімнатка паризького бістро. Там дивні люди, які тікали з країн, відокремлених від вільного світу залізною завісою, сперечаються, сумують, грають у шахи в очікуванні, коли вирішиться їхня доля. Дивно, але саме тут, у цій кімнатці, яку прозвали Клубом невиправних оптимістів, схрещуються силові лінії епохи.