«… Показати обличчя людини, дати зазирнути в душу її – така мета всякого життєпису, „життя героя“, за Плутархом. Наполеону, у цьому сенсі, не пощастило. Не те щоб про нього писали мало - навпаки, стільки, як про жодну людину нашого часу. Здається, вже сорок тисяч книг написано, а скільки ще буде? І не можна сказати, щоб без користі. Ми знаємо нескінченно багато про війни його, політику, дипломатію, законодавство, адміністрацію; про його міністрів, маршалів, братів, сестер, дружин, коханок і навіть дещо про нього самого. І ось що дивно: чим більше ми дізнаємося про нього, тим менше знаємо його. "Історія Наполеона - найневідоміша з усіх історій", - говорить наш сучасник Леон Блуа. Це означає: протягом більше ста років "невідомість" Наполеона зростає. …»