Дмитро Мережковський увійшов у літературу як поет і перекладач, пробував себе як критик і драматург, величезну популярність здобули його трилогія «Христос і Антихрист», дослідження «Лев Толстой і Достоєвський» та «Гоголь і чорт» (1906). Але все життя він знаходився у пошуках тієї остаточної форми, в яку можна було б вдягнути власні філософські ідеї. Мережковський був переконаний, що Євангеліє не було правильно прочитано і Ісус не зрозумів, що за Старим і Новим Завітом людство чекає Третій Завіт, Царство Духа. Він шукав у світовій та російській історії, творчості російських письменників підтвердження того, що це нове Царство наближається, що майбутнє подає нинішньому свої знаки про майбутній Кінець і перетворення. І якщо поглянути на творчий шлях письменника, видно, що він весь спрямований до книги «Ісус Невідомий», мав нею завершитися, стати тією вершиною, до якої він ішов довго й уперто.