Цю книгу оповідань сам автор називав "короткою історією людських відносин". Тільки і всього. Ну так, герої не завжди виявляються у своєму часі, трапляється їм діяти і в минулому-далекому і не дуже. Але ж це такі спеціальні зощенківські герої, не обтяжені зайвим культурним багажем і політичною самосвідомістю – їм у будь-якому часі затишно. А письменнику стало незатишно. . Натомість у світовій культурі визнали Михайла Зощенка явищем унікальним. Невдачливі західні критики побачили у його прозі сюрреалістичну фантастику. Але ми з вами знаємо: він описував лише те, що бачив довкола...