Восени 1958 року Джеральд Даррелл, на той час не менш відомий письменник, ніж його старший брат Лоуренс, на кораблі «Зірка Англії» вирушив до Аргентини. Як згадувала його дружина Джекі, побувати в Патагонії та на власні очі побачити багатотисячні колонії пінгвінів, поспостерігати за життям котиків та морських слонів було давньою мрією Даррелла. Крім того, він збирався привезти з експедиції колекцію американських тварин для свого зоопарку. Тапір Клавдій, мала Хуаніта, папуга Бланко та інші стали не лише мешканцями Джерсійського зоопарку та загальними улюбленцями, а й прообразами кумедних і нескінченно зворушливих героїв нової книги Даррелла про Аргентину «Земля шурхіт». «Якби тварини, птахи та комахи могли говорити, – писав один із англійських критиків, – вони б вручили містеру Дарреллу свою першу Нобелівську премію…»