Третій том зібрання творів Кокто настільки ж сповнений «першовідкривальними» для російської культури текстами, як і попередні два томи. Два есе («Труднощі буття» та «Щоденник незнайомця»), в яких екзистенційні проблеми обговорюються паралельно з розповіддю про «життя і мистецтво», становлять інтерес не лише з погляду механізмів художнього мислення, а й як панорама мистецтва Франції другої третини XX століття . Есе «Опіум», відзначене особливою, гострою сповідальністю, є безжальним по відношенню до себе щоденник наркомана, що проходить курс детоксикації. У перекладах слово Кокто-поета набуває яскравого російського адеквату, могутня енергія блискучого майстра не втрачає своєї сили в інтерпретації перекладачок. Ця книга — важливий внесок у побудову цілісної картини французької культури XX століття у російській «книжці», її значення для російських інтелектуалів важко переоцінити.