Роман "Ніхто не знає ночі", на думку датської критики, проклав шлях у данській прозі "нової техніки" роману XX століття. У ньому розповідається про події останнього року війни в окупованому фашистами Копенгагені та малює різних людей, представників різних верств суспільства. Одні з них зуміли пристосуватися до життя в окупації і навіть досягти успіху в ньому. Інших, яким загрожує гестапо, доля звела у пакгаузі в очікуванні переправлення до Швеції.