Великий японський поет Мацуо Басьо справедливо вважається творцем найпопулярнішого нині на весь світ поетичного жанру хокку. Його зусиллями тривірша з суто ігрової, напівжартівливої поезії поступово перетворилися на високе поетичне мистецтво, пройняте духом дзен-буддійської філософії. Крім численних хокку та «зчеплених строф» до літературної спадщини Басьо входять дорожні щоденники, найзнаменитіший з яких «По стежках Півночі». Творчість Басьо так багатогранна, що його важко звести до одного знаменника. Він сам називав себе «сумником», але був і великим миролюбцем. Читаючи вірші Басьо, слід пам'ятати одне: всі вони короткі, але у кожному їх поет шукав шлях від серця до серцю.