За дев'ятнадцять хвилин можна постригти газон перед будинком, або пофарбувати волосся, або спекти коржі до сніданку. За дев'ятнадцять хвилин можна зупинити землю або зістрибнути з неї. За дев'ятнадцять хвилин можна отримати помсту. . Якось його тихе життя порушують постріли у старшій школі. І щоб пережити цю подію, недостатньо домогтися урочистостей правосуддя. Для жителів Стерлінга назавжди стерлася грань між правдою та вигадкою, добром та злом, своїм та чужим. Джозі Корм'є, донька судді, могла б бути цінним свідком звинувачення, але не пам'ятає того, що сталося у неї на очах, а ті факти, які прояснюються в ході розгляду, кидають тінь провини як на школярів, так і на дорослих, руйнуючи навіть самі міцні дружні та сімейні узи. Роман «Дев'ятнадцять хвилин» ставить прості питання, на які немає простих відповідей. Чи можна не знати своєї дитини? Що означає бути не таким, як усі? Чи виправдане бажання жертви завдати удару у відповідь? І кому вершити суд, якщо хтось із нас взагалі має право судити іншого?