У 602 році для слов'янських племен та для всієї Східної Європи починається новий історичний період. Прорвавши кордон Візантійської імперії, що ослабла і роздирається внутрішніми смутами, слов'яни широко розселяються по її територіях, не тільки європейських. Одночасно потоки слов'янської колонізації, що довго стримувалися державними і племінними кордонами, прямують і на північ — до Балтики по всьому її протягу. На сході слов'яни глибше впроваджуються в лісостепові та лісові землі за межами тюркських степів. Внаслідок усіх цих подій Слов'янська Європа із порівняно невеликої сукупності племінних територій перетворюється на відомий нам сьогодні Слов'янський Світ. Його межі вже в другій половині VII століття тяглися від південного краю Пелопоннесу до Ладозького озера, від верхів'їв Дону до Рейнського басейну.