У середині XIII століття на нинішніх землях Литви та Білорусі виникло Велике князівство Литовське, яке, потроху збільшуючись князівство в розмірах, зайняло велику територію від Балтійського до Чорного моря. Протягом трьох століть воно було головним суперником Російської держави у боротьбі за панування у Східній Європі. Велике князівство Литовське зазнало нових європейських тенденцій: Відродження, Реформацію, цехове виробництво, Магдебурзьке право. На його землях була реалізована давня мрія християн: унія католицтва та православ'я, а потім і сама вона мирно поєдналася з Польщею в єдину державу – Річ Посполиту, основою існування якої було унікальне явище – шляхетська демократія. Але те, що з висот нашого часу здається безперечною гідністю, обернулося для Речі Посполитої загибеллю: вільності шляхти призвели до послаблення державної влади та втрати управління країною. Цим скористалися сусіди Речі Посполитої та розтягли її на шматки. До 1815 року вся територія Великого князівства Литовського увійшла до складу Російської імперії…