«Нове життя» Данте Аліг'єрі — юнацький твір великого поета, який створив йому славу поета-пророка. Закоханість у Беатричі для нього – подія космічного масштабу та священної історії. Без цього гімну любові неможливо уявити наступну літературну традицію: саме молодий Данте обгрунтував любов, а чи не просте наслідування природі як головний стимул поетичної творчості. Точні психологічні спостереження, влада над власними ліричними почуттями, біблійні та античні контексти почуття — все це дозволяє розглядати «Нове життя» і як майстерню майбутньої «Божественної комедії», і як приклад глибоко особистого переживання культури. У цьому виданні «Нове життя» наводиться перекладі М. І. Ліверовської, видатного літератора Срібного віку. Вступна стаття професора РДГУ Олександра Маркова.