У розпал Громадянської війни з фронту повертається флейтист музикантської команди сьомого піхотного полку. У його Місті змінюється влада, кожна з яких вважає своїм обов'язком поміняти назву поліцейської дільниці та закликати головного героя до своїх лав. Його призначають то батальйонним гітаристом, то комісаром музею "Світового Імперіалізму", то кулеметником у польському бронепоїзді. Він паморочиться, потрапляючи в різні ситуації: мандрує з "Веселим будинком", що втік з Києва, розмовляє з архангелом Гавриїлом і примарою Міського поліцмейстера пана Вуху. Строкаті часи не дають спокою ні людині, ні ангелам. Небеса переповнені померлими, а під ними панує Нудний грудень, смутний час, який все не закінчиться. І немає правди, що шукає затятий музикант. Немає нічого постійного, лише затерті написи на стіні поліцейської дільниці: "Храм Свободи", Музей "Світового Імперіалізму", "Центр польської думки" (під якою старанно виведено "Карти та дівки"). А ще є пані Ганна та руда шльондра з веселого обозу. Винахідник "Бойового зонту" польський патріот пан Хворовський та супниця таємниче подорожує з музикантом. І туга, туга велика, безмежна по чомусь невизначеному. І пошуки правди, від знання якої нічого не залежить, але "суму збільшаться".