«Ти скоро помреш, і ось тобі пророцтво Танатоса: коли тричі прогримить грім, коли задзвонять дзвони і сонячний непроханий гість ляже на підлогу біля тебе, вирушай туди, звідки ще не вивітрився трупний запах! Так ти доведеш, що гідна стати моєю коханою!» Таке наказ дає бог смерті своїй коханці Арті. Інша героїня цієї книги – Мелія – сама стає богинею смерті і вбиває не лише свою сім'ю, а й двох м'ясників та безліч правоохоронців. Юний Арден вирішує зарізати та пограбувати свого друга – старого, з яким він звик розмовляти про філософію. А якби у сера Гацелссона, який опинився на безлюдному острові, були чотири ноги, ми сказали б, що трьома з них він стояв у безумстві, а одній – у здоровому глузді. Ладислав Клима (1878–1928) зневажав філістерську мораль і був упевнений, що світ – це нескінченно глибокий та феєрично страшний гротеск. Хіба нам не загрожує постійно щось невідоме? І хіба не вгадується в привітній посмішці усмішка самої смерті?