Філософ Ладислав Клима працював над «Чеським романом» у 1908–1910 роках, однак уцілілу частину цієї книги було опубліковано без цензурних втручань лише через 110 років.

Три сестри – Ольга, Іна та дванадцятирічна Сіда – прагнуть стати втіленням аморальності. Вони запалилися зневагою до релігії, моралі, жіночої честі, суспільства людей. Три сестри готові співмешкати зі своїм батьком, ніцшеанцем Вільним, знущатися над матір'ю, задумувати звіряче вбивство братів, поганословити, висміювати все святе і йти на панель. , вони плекають порочність, як носоріг, який валяється у своїх екскрементах. Вони не бажають визнавати те, що суспільство вважає добром чи злом. Та й чи взагалі є якесь суспільство?

«Чеський роман» – це маніфест егосоліпсизму. Історія людського духу ділиться на два періоди: до і після усвідомлення того, що нічого не існує. Немає нічого: щойно ми логічно зрозуміємо це, зумівши вирватися з рамок повсякденного мислення, як усе навколо заллє феєричне сяйво, що раптово прилетіло з містичного незнаного».