Монографія є результатом досліджень у галузі давньогрецької історіографії, які проводилися автором протягом ряду років. Книга складається із двох частин. У розділах першої частини аналізуються загальні особливості історичної пам'яті та історичної свідомості в античній Греції. Висвітлюються такі сюжети: співвідношення дослідження та хроніки в історіографії, аспекти зародження історичної думки, місце міфу в конструюванні минулого, циклістські та лінійні уявлення про історичний процес, взаємовплив історіописання та драматургії, локальні традиції історіописання в античному грецькому світі, елементи та ін. Друга частина присвячена різним проблемам творчості «батька історії» Геродота. У її розділах розглядаються такі питання: місце Геродота в еволюції історичної думки, вплив епосу та усних історичних традицій на його працю, образи часу в «Історії» Геродота, проблеми достовірності даних цього автора та його оповідальної майстерності, гендерна та етноцивілізаційна проблематика у Геродота, питання про ступінь завершеності «Історії» автором, географічні уявлення Геродота та ін. У висновку ставиться питання про те, чи належав Геродот до архаїчної чи класичної традиції історіописання, і робиться спроба аргументованої відповіді. .