За визнанням побратимів за фантастичним цехом, Шеклі був найпершим обурювачем спокою у науковій фантастиці. Гумор, іронія, якими наповнені його оповідання, повісті та романи, настільки неповторні, що достатньо вихопити з тексту хоча б кілька рядків, щоб одразу сказати – це Шеклі. Та й сам автор анітрохи не приховував свого ставлення до літератури: Я все життя намагався бути не надто серйозним. Я не вважаю себе політичним мислителем і намагаюся все доносити до читачів у легкій, ненастирливій формі. Іронія – це мій стиль. Я не вибирав іронію як природну основу свого мислення, так вийшло. Мені здається, людям цікавіше глузування, а не повчання, цікава історія, а не багатослівна міркування. Якщо ж те, що я говорю, залишається незрозумілим чи зрозумілим не до кінця, якщо люди просто читають кумедну історію і при цьому відпочивають, мене це цілком влаштовує».