«Дев'ять» – одинадцятий роман Анатолія Андрєєва. Відмінною рисою роману, який має підзаголовок «Утопічний роман про антиутопію», є його незвичайна структура. Відбиваючи принцип «все пов'язані з усім», роман стає моделлю свідомості, моделлю ДНК, моделлю Всесвіту, нарешті. Сенси роману можуть прочитуватися зовсім по-різному – залежно від контексту, який побудує читач. «Дев'ять» – є роман-дослідження духовних можливостей людини. Головні дійові особи – розум особистості, який протистоїть розвиненому інтелекту. Чи може людина перемогти саму себе? Чи може людина не воювати із собою? Ось у чому питання. Психологізм, стихія інтелектуальної гри, фантасмагорія, містика у поєднанні з найжорстокішим реалізмом, сюжетна багатовимірність створюють особливий поетичний сплав, що робить роман «Дев'ять» унікальним у творчості Андрєєва.