Мотиви дежавю у творчості сучасних авторів як спроба осмислення устрою всього світобудови, його глобальних змін, соціально-історичних процесів, а також перспектив розвитку особистості та процесів творчості. Дежавю прийшло у російську мову з французької (Déjà Vu) і перекладається як «вже бачене». У науковий світ психології його запровадив французький психолог Еміль Буарак (1851–1917), і з того часу воно стало наполегливо проникати у світову медичну чи наукову термінологію, а й у всі сфери творчості художників, письменників і поетів. Магічна чарівність красивого, загадкового слова і чіткого, але такого багатогранного поняття не залишило байдужими і російських авторів, що підхопили традицію. Все частіше в словнику російських сучасних письменників і поетів стали з'являтися слово дежавю і пов'язані з ним образи, фантазії та сюжети, які безперечно збагатили всі жанри лірики та прози. У цій антології зібрані вірші та зразки малої прози наших сучасників — поетів і письменників, колишніх співвітчизників, які розкидані по всьому світу, але продовжують писати російською мовою.