Люди, наближені до царюючих осіб, тимчасові правителі та фаворити були у всі епохи, незалежно від того, як називався правитель: король, цар або імператор. Саме вони найчастіше творили політику, стоячи за спиною монарха або обговорюючи з ним віч-на-віч найзлободенніші державні питання. На Русі їх називали «ближніми людьми». Про трьох таких «ближніх людей» XVII століття розповідає у своїй новій книзі відомий історик В'ячеслав Миколайович Козляков. Героями книги стали «перший боярин» царя Михайла Федоровича князь Іван Борисович Черкаський, вихователь царя Олексія Михайловича боярин Борис Іванович Морозов та «великий канцлер», «російський Рішельє» Артамон Сергійович Матвєєв.