Марина Мнішек - одна з найяскравіших постатей російської Смути початку XVII століття. Полька, що стала дружиною двох самозванців і першою вінчаною на царство російською "імператрицею", вона зуміла викликати себе жорстоку ненависть своїх підданих. Її вважали головною винуваткою всіх бід і нещасть, що обрушилися на Російську державу, втіленням зла, єретичкою і навіть чаклункою. Автор книги, спираючись на документи з російських і польських архівів, спробував дати більш виважений портрет Марини, поглянути на неї не стільки як на лиходійку, скільки як на жертву трагічних обставин, а заразом запитати: що саме зуміла привнести в російську історію ця непересічна жінка ?