Арміно Фаббіо працює гідом у туристичній компанії. Разом із туристами автобусом він переїжджає з одного міста Італії до іншого. Такий спосіб життя цілком його влаштовує. Але подія, що трапилася в Римі (біля церкви вбита жебрачка, в якій Арміно дізнається служницю, яка колись працювала в будинку батьків), змушує героя залишити роботу і повернутися в Руффано — містечко, де пройшло його дитинство. Там несподівано для себе він знаходить брата, який вважався загиблим у 1943 році. Хоча навряд чи цю зустріч можна назвати радісною. Альдо, професор університету, живе у світі власних фантазій, уявляючи себе герцогом Клаудіо, на прізвисько Сокіл, який за кілька століть до справжніх подій жив у Руффано і тримав у страху все населення містечка. Ця грань між сьогоденням і майбутнім, вигадкою та реальністю, на перший погляд така тонка, насправді виявляється настільки міцною, що розірвати її може лише смерть.