Тема цього роману – вихід за рамки розлінованого світу. Чоловік іде слідом за незнайомою дівчиною, і з цього моменту його поведінка стає незрозумілою для тверезого погляду з боку. Він йде містом за дівчиною, розуміючи, що вже одним цим чинить «злочин проти особистості». «Навіть якщо жінка не помічала переслідування, воно залишалося поганим, нав'язливим, Філіп повинен був якнайшвидше за першої нагоди дати їй знати про себе». У запалі переслідування він не забирає свою дитину у няні-надомниці, він їде електричкою без квитка і трапляється контролеру, він готовий дати контролеру в морду, але вискакує на ходу з вагона, втрачаючи при цьому черевик. Він чинить один «злочин» за іншим, дичаючи на наших очах і втрачаючи вигляд пристойного європейця, просто тому, що підпав під стихійну силу любові, якої вже не було місця в його упорядкованому світі. той має входити у двері непроханим. Як у наше життя вторгається кохання, яке робить наші вчинки незрозумілими? Чи можна взагалі щось упевнено передбачати, а тим паче планувати? Наскільки ми можемо довіряти нашим чуттєвим сприйняттям? Ці питання проливають світло на нашу життєву реальність у ХХІ столітті.