Другий том щоденників імператора Миколи II складається з двох частин і охоплює період із січня 1905 року до липня 1918 року - коли загинув государ та його родина. Цей термін (12,5 років) є надзвичайно насиченим із політичної точки зору. Відправним моментом стала перша російська революція, яка призвела до кардинальних трансформацій політичного устрою Російської імперії та формально - юридичного скасування необмеженого характеру самодержавної влади та створення Державної Думи. Найважливішою подією цього періоду є столипінські перетворення. У цей період укладаються Перша світова війна, політичні кризи 1915 - початку 1917 року, Лютнева і Жовтнева революції. Щоденникові записи цікаві передусім тим, що дозволяють ознайомитися з непростою, часом суперечливою реакцією імператора попри всі ці події. Унікальний за своїм значенням та емоційною насиченістю щоденниковий матеріал відноситься до періоду з березня 1917 по липень 1918 року, коли автор щоденників вже не був при владі, а перебував під арештом. У щоденниках цього періоду особливо яскраво висвітлилися особисті якості колишнього імператора, теплота сімейних стосунків, трагізм і неприкаяність останнього російського царя, мужність та християнське смирення його та його сім'ї.