Нові збори творів Генріха Сапгіра – спроба не просто зібрати разом більшу частину написаного чудовим російським поетом і прозаїком другої половини ХХ століття, а й створити певний інтегральний образ цього унікального (навіть для даного періоду нашої словесності) універсального літератора. Він не тільки з рівним задоволенням писав для дорослих і для дітей, а й ніби втілював у слові ларіонівсько-гончарівську концепцію «всечоства»: з'єднання всіх відомих до цього ідей, манер і технік сучасного письма, одночасно радикально авангардних і гранично вкорінених у найглибшій національній національній традиції та ведучого постійний провокативний діалог з нею. У третьому томі зборів «Очі на потилиці» Генріх Сапгір постає як прямий спадкоємець авангардної традиції, поет, не чужий найсміливішим мистецьким експериментам на межах вірша та прози, вербального та візуального, звуку та сенсу.