Це без натяжки та перебільшень справжній роман – одкровення. І не лише граничною відвертістю автора, а й зовсім незвичайним поглядом на себе та близьких. Кожен простий смертний може написати книгу про своє життя. Але чи стане вона цікавою та необхідною для тих, хто не знайомий з автором, і чи дізнаються з неї щось нове для себе ті, хто знає його довгі роки – ось у чому питання. Драматизм цієї речі зашкалює, але крім кількох епізодів, у читача не перехоплює дихання. Випробування, якими пройшов головний персонаж, вистачило б на два-три життя. Але це читач переживає за нього досить легко. І все це – за рахунок гумору. Це майже довлатовський гумор і самоіронія, але «майже» в тому сенсі, що нітрохи не гірше. Книга, безперечно, буде цікава всім, хто хоче краще розуміти життя і своє вміння жити. Хто, не чванячись своїми достоїнствами, хоче ставати ще краще. А значить, ще довше жити. Містить нецензурну лайку.