Тридцятишестирічна Іда одружена, давно живе в Римі і працює на радіо. Мати Іди, яка всі ці роки залишалася в Мессіні, хоче продати їхній старий будинок. Вона просить доньку приїхати, щоб та вирішила, що з речей залишити, а що викинути. Опинившись у рідному місті, Іда з новою силою відчуває біль втрати, яку зазнала багато років тому, коли одного ранку її батько пішов з дому і більше не повернувся. Злослівна недомовленість між матір'ю і дочкою, дивна дружба, яка приносить лише спустошення, відчуття неприкаяності, ускладнення у відносинах з чоловіком — переживання стають яскравішими і болючішими в будинку її дитинства, де після зникнення батька вона росла безвільною істотою, яка живе в постійному страху. Вона усвідомлює, що настав час розібратися з привидами, які облягають її душу, і знайти вихід із цього порочного кола.