Ця книга – про московську спецшколу з поглибленим вивченням англійської мови. Про те, як працювалося там учителям англійської мови на рубежі епох, на початку 90-х минулого століття. Але, чесно кажучи, книга не про це. Вона про те, як вчителям доводиться щодня осягати секрети нашої пам'яті за допомогою будь-яких прийомів та вправ, щоб хоч трохи зрозуміти, як вона там працює, і спробувати використати її у своїх викладацьких цілях. Хоча загалом книга не про це зовсім. А про що? Почитайте – потім обговоримо. Стиль оповідання на перший погляд може здатися хаотичним, фрагментарним, безладним, безсистемним. Але таким і має бути урок іноземної мови: спонтанним, живим, непередбачуваним (для учня), веселим, динамічним. Все як у житті. Порядок має бути в голові вчителя. А якщо це так, то порядок у голові учнів виявиться трохи згодом. Шануйте, друзі! Якщо в кінці книги ви випадково знайдете в голові якесь нове знання, то я не дарма писала цю книгу.