Герби та прапори із зображенням скорпіонів, екзотичні тюрбани та ковпаки, гачкуваті носи, руде волосся, багряно-червоні, чорні або навіть сині обличчя, неприродно вивернуті пози, непристойні жести та злісно-агресивні гримаси. У мистецтві середньовічного Заходу застосовувалася безліч знаків, які маркували та викривали іновірців (іудеїв, мусульман та язичників), єретиків, інших грішників та знедолених. Усіх їх співвідносили з «батьком брехні» - дияволом, а також один з одним, немов вони були частиною глобальної змови проти християнського соціуму. Язичників-римлян часом представляли в іудейських шапках і з псевдоєврейськими написами на одязі, іудеїв у мусульманських чалмах, а мусульман звинувачували в тому, що вони поклоняються ідолам і волають до давньоримських богів. У новій книзі медієвіст Михайло Майзульс показує, як із XII по XVI ст. конструювався образ ворога, як у просторі зображень та на вулицях міст працювали механізми стигматизації і як прийоми, що виникли в Середні віки, перейшли до памфлетів, плакатів та карикатур Нового часу.