П'ятирічний Джек все своє життя провів в одній кімнаті. Ця кімната була цілим світом для нього і в'язницею для його матері, в якій вона нудилася вже сім років. Тут вони грали, читали книжки, дивилися телевізор. Джек думав, що все, що він бачить на екрані, лише фантазія і за межами кімнати не існує нічого, тільки нескінченний космос. Але його мати знала, що їхня обитель — звуконепроникний сарай на задньому дворі божевільного маніяка. Вона змогла забезпечити синові повноцінний розвиток, але Джек зростав, і разом з ним зростала його цікавість. Рано чи пізно кімната стала б надто тісною для них. З ув'язнення треба бігти, але їхній тюремник дуже жорстокий і небезпечний…