Автор неймовірно захоплюючих і філософських притч представляє читачеві фантасмагоричне оповідання з елементами детектива, що дозволяють до останнього моменту тримати читача у напрузі. Це повість, традиційна сюжетна проза, написана від першої особи, гротескна розповідь про бомжу, яка влаштувалась різноробом у музей, що знаходиться в обласному центрі, зі старовинними вазами і опудалом рисі, яке оживає ночами. У музеї цьому він знайшов кохання на ім'я Елоїза, став з нею жити, а потім втратив. Цей дивний музей людських судет-міфологічне та казкове місце: не дарма у фіналі герой починає пояснювати, що людина – істота багатошарова і влаштована так само, як музей.