Радянський письменник, автор творів на теми древньої та середньовічної історії Середньої Азії. За національністю татарин. Художні твори писав російською мовою, публіцистичні — башкирською, російською, татарською, узбецькою мовами. Закінчив педагогічне училище м. Білорецька, працював пастухом, трактористом, слюсарем, пекарем, креслярем, художником-оформлювачем, завідував клубом, бібліотекою, керував художньою самодіяльністю; викладав у школі узбецьку мову, малювання, креслення. З 1952 - зав. відділом літератури та мистецтва, перекладач та кореспондент уфимської газети «Ленінець», літспівробітник у газетах «Ташкентська правда», «Комсомолець Узбекистану», «Фізкультурник Узбекистану», зав. відділом поезії у журналі «Зірка Сходу». Трагічно загинув 19 червня 1982 р., купаючись у ташкентському Комсомольському озері. За однією з версій, до цього причетний тодішній перший секретар ЦК КП УзРСР Шараф Рашидов, з яким Ільясов перебував у конфлікті. Явдат Іллясов: Стежка гніву2. Явдат Іллясов: Согдіана3. Явдат Хасанович Іллясов: Стріла та сонце4. Явдат Іллясов: Плямиста смерть5. Явдат Іллясов: Помста Анахіти6. Явдат Хасанович Іллясов: Чорна вдова, Ільясович7. Явдат Іллясов: Золотий бовван (Переклад: А. Романов)8. Явдат Хасанович Ільясов: Заклинач змій9. Явдат Хасанович Іллясов: Вежа мовчання